- насміти
- —————————————————————————————насмі́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
насміти — і/ю, і/єш, док., розм. Те саме, що насмілитися … Український тлумачний словник
насміх — у, ч. Те саме, що насмішка … Український тлумачний словник
насмѣхатисѧ — НАСМѢХА|ТИСѦ (2*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. То же, что насмихатисѧ: ѥгоже невѣгласи послушаху. вѣрнiи же насмѣхаютсѧ гл҃ще ѥму. ЛЛ 1377, 59 (1071); вѣрнии насмѣхахусѧ. ЛИ ок. 1425, 65 (1071); … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
насмѣ˫атисѧ — НАСМѢ|˫АТИСѦ (1*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. То же, что насми˫атисѧ: пакы насмѣ˫авсѧ оц҃ю. и ѹкарѧ˫а. старость мт҃риню да исклюють и ворони. Пр 1383, 137г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
насмілитися — [насм’і/лиетиес а] л ус а, лиес :а, лиец :а, л ац :а; нак. м і/л с а, м і/л теис а … Орфоепічний словник української мови
насмілитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
насмілюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
насмітити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
насміхання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
насміхати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови